Концепція розвитку на 2005-2010 гг.

1. Місія університету і стратегія його діяльності

Створений у 1918 році, у важкі роки громадянської війни, Таврійський університет пройшов славний і складний шлях становлення й розвитку. Указ Президента України від 26 серпня 1999 року вніс не тільки зміну в його назву й додав йому національний статус, але і декларував його нову місію.

Передусім, вона полягає в спадкоємності культурно-освітніх традицій університету. Незважаючи на всі складності історії Криму у ХХ сторіччі, ці традиції практично не переривалися, і завдання нинішнього покоління викладачів і студентів - зберегти їх дух і передати грядущому - поколінню третього тисячоліття.

Для ХХI століття притаманна тенденція до глобалізації суспільного розвитку всіх сфер життєдіяльності людини й суспільства. Відбувається перехід людства від індустріальних до науково-інформаційних технологій, що базуються в значній мірі не на матеріальній, а на інтелектуальній власності, на знаннях як субстанції виробництва. Найбільш пріоритетними сферами в ХХI столітті стають наука та освіта.

Поступово формується єдиний світовий, і перш за все європейський освітянський простір. Для України в культурно-цивілізаційному аспекті європейська інтеграція - це входження до єдиної сім’ї європейських народів, їх культурних і політичних традицій.

У Сорбонській Декларації від 25 травня 1995 року підкреслюється, що центральну роль у розвитку європейської культури повинні відіграти університети. Вони повинні підготувати творчого працівника й громадянина, який розуміє себе й суспільство, в якому живе, може подати імпульс прогресу своєю інноваційною діяльністю. У зв’язку з цим, головна місія університету полягає в тому, щоб він став центром комунікації, інформації й продуціювання знання.

Концептуалізація університетської освіти повинна спиратися на:

• філософську культуру, що формує світогляд. Особливе місце в цій культурі повинна посідати методологія науки;
• історичну культуру, яка охоплює не тільки історію людей та ідей, природознавства і техніки, мистецтва і вірувань, але й структури повсякденності протягом історичного часу;
• політичну культуру, що визначає громадянську позицію особистості й долю громадянського суспільства в країні, формує відповідальність кожного за свою свободу;
• філологічну культуру з її лінгвістичними та літературознавчими складовими;
• математичну культуру, що визначає характер сучасної науки в цілому;
• екологічну культуру, яка полягає в ноосферному світогляді, у цілісно-системному баченні світу й людини в ньому;
• антропологічну культуру, яка сприймає людину як продукт своєї власної діяльності.

Таврійський університет разом зі всіма вищими навчальними закладами України повинен шукати шляхи для самореалізації з урахуванням принципів Болонської Декларації, прийнятої у червні 1999 р., яка визначила основні напрямки інтеграції університетів в єдиний європейський простір.

Місія університету в цих умовах полягає в наступному:

• надавати високоякісну університетську освіту, яка будується на принципах гуманізації та толерантності, демократизації, практичності і прагматичності, неперервності і варіативності, адаптивності та оптимальності;
• виховувати гармонійно розвинену особистість, патріота української держави як складової частини світового співтовариства;
• формувати соціально активну толерантну людину з високими духовними якостями, яка здатна до саморозвитку і самовдосконалення;
• забезпечувати високу функціональність молоді в умовах, коли зміна ідей, знань і технологій відбувається набагато швидше, ніж зміна покоління людей;
• виробляти у студентів здатність до свідомого й ефективного функціонування в глобалізованому, інформаційному суспільстві, зростаючої комунікативності життя та інформаційної насиченості середовища життєдіяльності, навчити студентів вчитися протягом усього життя;
• забезпечувати підготовку висококваліфікованих фахівців для органів державної влади, виробництва, освіти, науки і культури, здатних постійно навчатися впродовж життя;
• всебічно розвивати фундаментальні й прикладні наукові дослідження;
• поступово інтегруватися у світовий освітянський простір, одночасно зберігаючи кращі традиції вітчизняної системи освіти.

Регіональна місія університету полягає в тому, що він повинен стати провідним центром культури, науки й освіти в Криму, постійного діалогу багатонаціональних культур, бути університетом миру і дружби між народами.

Соціальна місія університету полягає у формуванні прогресивної, демократичної, гуманістичної, соціально-політичної думки.

Стратегія розвитку університету передбачає розробку низки окремих програм: розвитку науки, дистанційної освіти, системи неперервної освіти, розвитку наукової бібліотеки, маркетингу освітніх послуг, мультикультурної освіти. Крім того, необхідно розробити програму інформатизації університету, яка передбачає інформатизацію процесу навчання та викладання, процесу управління університетом, інформатизації діяльності всіх підрозділів і середовища функціонування університету.

Політика інформатизації університету повинна здійснюватися на наступних принципах:

• цілеспрямованості, що передбачає єдність професіональних цілей і завдань усіх учасників науково-навчального процесу, різних підрозділів незалежно від рівня їх інформатизації в конкретний момент;
• системності, яка вимагає збалансованість процесу інформатизації та певну її послідовність;
• модульності, яка передбачає створення інформаційних систем різної складності, автономності та ступеня комп’ютеризації;
• технологічності, яка враховує реальні можливості університету заявленому рівню інформатизації;
• динамізму, що передбачає відповідність рівня інформатизації науково-навчального процесу мінливим інформаційним потребам і технологічним можливостям їх забезпечення.

Здійснення програми інформатизації університету буде сприяти зростанню якості освітніх послуг і підвищенню ефективності управління університетом.

Стратегія діяльності університету полягає у виконанні національної програми розвитку освіти в Україні, у якій визначені завдання модернізації вищої освіти України. Вагомим внеском у її реалізацію є Указ Президента України від 17 лютого 2004 року та Державна програма розвитку вищої освіти на 2005-2007 рр., яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року. У той же час університет повинен брати активну участь у реалізації принципів і завдань Болонського процесу, прагнути до широкої інтеграції в Європейський і світовий освітній простір.

Університет дотримується стратегічного курсу на всебічний розвиток самоврядування відповідно до наданого Указом Президента України від 26 серпня 1999 р. статусу самоврядного (автономного) державного вищого закладу освіти, демократизації у всіх сферах діяльності університету, розширення повноважень і зміцнення відповідальності всіх структурних підрозділів та їх керівників у межах їх службових повноважень і компетенції.

Стратегія діяльності університету також полягає:

• у галузі фахової підготовки в забезпеченні єдності загальнотеоретичної і фахової освіти; орієнтації підготовки спеціалістів на вимоги конкретних установ їхнього працевлаштування з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку кримського та інших регіонів України; використанні у навчальному процесі досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і техніки, запровадженні фаховоспрямованих спеціальних навчальних курсів, новітніх технічних розробок, технологічних рішень, інформаційних методик та дистанційних форм навчання, закріпленні отриманих студентами знань, умінь і навичок під час проходження ознайомлювальних та виробничих практик і стажування;
• у галузі науково-дослідної роботи в організації наукових досліджень, спрямованих на вивчення актуальних гуманітарних, соціальних, економічних, природничих, технічних проблем Української держави та Кримського регіону; створенні та розвитку фундаментальних наукових шкіл для задоволення потреб народного господарства країни й практики державного будівництва в різноаспектних наукових розробках і насамперед таких, що пов’язані з регіональними особливостями; впровадженні власних та залучених результатів наукових досліджень у навчально-виховний процес; підготовці науково-педагогічних кадрів вищого ґатунку через систему аспірантури та докторантури, розвиток науково-дослідної роботи студентів; узагальненні передового міжвузівського досвіду науково-педагогічної роботи;
• у галузі розвитку міжнародних зв’язків у налагодженні щільних контактів з науковими центрами і навчальними закладами закордонних країн із питань координації науково-дослідної роботи й оптимізації підготовки кадрів відповідного освітнього профілю в напрямку її універсальності, ідентичності освітніх характеристик випускників із загальновизнаними світовими кваліфікаційними стандартами бакалавра й магістра; обміні науковими здобутками та досвідом організації навчального процесу із спорідненими закордонними навчальними установами, участь у міжурядовому обміні спеціалістами; співпраці з міжнародними фондами, що фінансують навчальні та наукові програми.

Університет сприяє розширенню можливостей громадян України для отримання вищої освіти, створення рівних умов доступності до вищої освіти; забезпеченню збалансованої структури та обсягів підготовки фахівців за кошти відповідних бюджетів, фізичних і юридичних осіб, із урахуванням потреб конкретної людини, а також інтересів української держави, Кримської автономії та її територіальних громад; наданню особам, які навчаються, пільг та соціальних гарантій, визначених чинним законодавством.

2. Нова якість освіти в контексті Європейської інтеграції

У сучасному світі розвиток України визначається в загальному контексті Європейської інтеграції, яка охоплює також культурно-освітній та науково-технічний напрями розвитку українського суспільства. Цей інтеграційний процес полягає у впровадженні європейських норм і стандартів в освіті, науці й техніці, поширенні власних культурних і науково-технічних здобутків. Приєднання України до Болонського процесу дозволить підвищити якість освіти, сприятиме мобільності студентів і викладачів, зростанню професіональної підготовки спеціалістів.

У зв’язку з цим необхідно:

• постійно здійснювати модернізацію університетської освіти відповідно до вимог часу й інтеграції в європейський освітній простір;
• удосконалювати ступеневу освіту, реалізувати європейську систему академічних ступенів “бакалавр - магістр” з урахуванням потреб ринку праці й кожної особистості;
• здійснювати модернізацію сучасних освітніх технологій;
• забезпечити впровадження державних, галузевих і університетських стандартів підготовки фахівців з урахуванням європейського рівня вимог до якості вищої освіти;
• модернізувати навчальні плани, забезпечуючи їх зближення з навчальними планами європейських та інших університетів світу;
• забезпечити впровадження європейської кредитно -модульної системи організацій навчального процесу, що повинно сприяти мобільності студентів різних університетів на європейському просторі;
• впроваджувати стандартизовані методики кількісного та якісного оцінювання знань студентів, розробити методику та провести апробацію критеріїв оцінювання якості професійно-практичної підготовки випускників у форматі “Знання - уміння - навички”;
• сприяти запроваджуванню уніфікованого Додатку до диплома, що дотримується моделі, яка була розроблена Європейською комісією і яка спрощує процедуру визнання кваліфікацій в європейському регіоні;
• розробити за кожною спеціальністю концепції безперервного використання інформаційних технологій у навчальному процесі;
• забезпечити можливість студентам і викладачам працювати в режимі реального часу, використовуючи досягнення науки у біжучих навчальних матеріалах;
• удосконалювати комп’ютерну мережу університету, забезпечити широкий доступ студентів і викладачів до глобальної інформаційної мережі Інтернет, у тому числі комп’ютерної мережі для установ науки і освіти URAN;
• постійно поповнювати сервер університету навчальними і науково-методичними матеріалами, забезпечити доступ до нього всіх структурних підрозділів;
• використовувати можливості Інтернет для організації системи дистанційного навчання на основі телекомунікацій, застосування мультимедіа в дистанційному навчанні, а також створення навчальних курсів на основі Інтернет, Інтернет-лекцій зі зворотним зв’язком зі студентами;
• проводити подальшу модернізацію наукової фундаментальної бібліотеки, забезпечити доступ до електронних баз даних різних джерел інформації, розширити придбання необхідної навчальної і наукової літератури;
• здійснити модернізацію навчального процесу, зменшуючи аудиторну роботу і збільшуючи питому вагу самостійної роботи студентів під керівництвом викладачів, переводити кращих студентів на індивідуальні плани навчання;
• відповідно до вимог ринку освітніх послуг відкривати нові перспективні спеціальності й спеціалізації, розширити номенклатуру спеціальностей заочної та дистанційної освіти;
• виробляти у студентів практичні навички з обраної спеціальності, удосконалювати зміст, форми й ефективність навчальних і виробничих практик, гармонійно поєднувати теоретичні знання з практичними вміннями; сформувати базові підприємства й організації для проходження практичної підготовки студентів;
• створити можливості для безперервної освіти, всебічно розвивати Інститут післядипломної освіти;
• всебічно сприяти поступовому переходу навчального процесу на державну мову, забезпечити вивчення на всіх спеціальностях ділової української мови;
• поступово впроваджувати кредитно-модульну систему організації навчального процесу на всіх факультетах університету і забезпечити впровадження цієї системи на всіх факультетах до 2010 року.

3. Професорсько-викладацький склад і студенти

Головним ресурсом і капіталом університету є його людський потенціал. Дбаючи про його постійне збагачення необхідно:

• забезпечити своєчасну й якісну підготовку молодої науково-педагогічної зміни через ефективну роботу аспірантури і докторантури. Забезпечити значне збільшення кількості докторів наук, створити ефективну систему допомоги в їх підготовки, підвищення статусу професора як головної фігури в університеті;
• підвищити вимоги щодо постійної навчальної і наукової роботи всіх викладачів, виходячи з того, що викладач у сучасних умовах перестав бути єдиним джерелом інформації. Він повинен бути носієм знань і мудрості. А таким викладачем робить його власна наукова практика;
• уся навчально-методична робота викладачів повинна спиратися на електронних засобах створення, тиражування і презентації студентам навчально-методичної документації;
• вважати обов’язком кожного викладача вести виховну роботу серед студентів, формувати цінності та ідеали громадянського, мультикультурного суспільства, української політичної нації. Розвивати інститут кураторів студентських груп, а також кураторів індивідуальної, самостійної, навчальної роботи студентів;
• підвищувати кваліфікацію викладацького корпусу в контексті неперервної освіти, сприяти проходженню систематичного і періодичного стажування у провідних вищих навчальних закладах і наукових установах як в середині країни, так і за кордоном;
• вжити заходів щодо підготовки та перепідготовки викладачів і допоміжного персоналу в галузі сучасних інформаційних технологій;
• підвищити вимоги до атестації науково-педагогічних кадрів, запровадити контрактну систему прийому на роботу;
• запровадити різноманітні форми заохочення співробітників університету залежно від наслідків їх роботи, з урахуванням ефективності їх навчально-методичної роботи, результативності наукових досліджень, використання сучасних технологій у навчальному процесі;
• запровадити систему рейтингу навчально-методичної і наукової роботи кафедр і всіх викладачів;
• розширити присвоєння звань заслуженого професора, доцента і морального та матеріального їх заохочення;
• поступово запровадити контрактну форму прийняття на роботу співробітників університету.

Вважати студента основним об’єктом і суб’єктом навчально-виховного процесу. Дбаючи про якісну підготовку висококваліфікованих і духовно багатих інтелігентних особистостей необхідно:

• забезпечити студенту свободу навчання, вільний вибір спеціалізацій, тем курсових і дипломних робіт, вільного відвідування лекційних занять, паралельного отримання другої спеціальності, права на індивідуальний навчальний план тощо;
• підвищити роль самостійної роботи студента й консультацій викладачів-менеджерів навчального процесу. Сприяти тому, щоб навчання ставало більш індивідуалізованим, спрямованим на потреби конкретного студента, більш актуальним, максимально наближеним до реальних потреб суспільства, значно глибшим та прагматичним;
• забезпечити інформатизацію процесу навчання і викладання, яка сприятиме зростанню якості освітянських послуг і зростанню конкурентоспроможності університету;
• розробити концепцію і систему виховної роботи із студентами, запровадити посади заступників деканів з виховної роботи, активізувати роботу кураторів студентської молоді;
• створити сприятливі умови для вивчення студентами державної мови, а також іноземних мов, захист курсових і дипломних робіт на іноземних мовах;
• при впровадженні кредитно-модульної системи організації навчального процесу визначати індивідуальний навчальний рейтинг кожного з студентів за результатами їх навчальної роботи протягом семестру, року й за весь період навчання в університеті;
• залучати студентів до наукової роботи, забезпечити ефективну взаємодію академічного і студентського співтовариства, організувати постійний відбір і підготовку молодих кадрів для наукової діяльності через аспірантуру й докторантуру;
• сприяти розвитку студентського самоврядування на рівні університету, факультетів і в гуртожитках, залучати керівників студентських представницьких органів до складу Вчених Рад університету і факультетів;
• формувати у студентської молоді високі моральні і професіональні якості, створювати широкі можливості для їх заняття спортом, художньою самодіяльністю, постійно розвивати їх творчі здібності;
• запроваджувати сучасні технології тестування при прийомі студентів на перший курс, узяти участь в організації прийому до університету за результатами загальнодержавного тестування;
• створити лабораторію професійної орієнтації для випускників середньої школи;
• розробити систему сприяння працевлаштування випускників університету, створити регіональний центр моніторингу потреби, підготовки та працевлаштування випускників.

4. Науково-дослідна робота

Джерелом сили університету є наука й наукові досягнення його співробітників.

Наукова робота в університеті повинна бути пріоритетним напрямком його культурної місії і нерозривно пов’язана з навчальним процесом і підготовкою науково-педагогічних кадрів. У зв’язку з цим необхідно:

• всебічно підтримувати як прикладні дослідження, пов’язані з регіональними проблемами, так і фундаментальні;
• активно створювати міжкафедральні, міжфакультетські і міжвузівські наукові колективи, здатні виконувати великі комплексні наукові розробки;
• розвивати кооперацію з науковими інститутами Національної академії наук, галузевими науково-дослідними інститутами;
• ширше брати участь у міжнародних наукових проектах, спрямованих на розв’язання великих наукових і технологічних проблем глобального значення;
• всебічно підтримувати наукові школи, що сформувалися в університеті, сприяти організації нових науково-дослідних структур;
• активно сприяти винахідницькій і інноваційній роботі, підтримувати створення при університеті науково-виробничих фірм, інноваційних лабораторій, конструкторських бюро, спрямованих на впровадження в практику досягнень учених університету;
• забезпечити систематичне видання “Учених записок ТНУ”, спеціалізованих журналів та періодичних збірників;
• створити ефективну систему відбору талановитих студентів для навчання в аспірантурі та перспективну програму підготовки докторів наук шляхом надання творчих відпусток та направлення в докторантуру;
• розробити перспективний план підготовки й видання наукових монографій, щорічно присвоювати премії ім. В.І. Вернадського за кращі наукові досягнення вчених університету;
• вести ефективний відбір і виховання наукової молоді, всіляко підтримуючи роботу Молодіжної академії наук, створюючи умови для проведення повноцінної науково-дослідної роботи студентів, розвивати діяльність студентських наукових товариств;
• сприяти пошуку інвестицій у розвиток інфраструктури наукових досліджень;
• сприяти проведенню міжнародних наукових конференцій, шкіл, семінарів і виданню їх матеріалів, прагнути до підвищення рівня і міжнародного рейтингу наукових періодичних видань університету; сприяти міжнародним науковим обмінам;
• відкривати Ради для захисту докторських і кандидатських дисертацій з нових наукових напрямків за участю відомих учених;
• взяти участь у створенні служб геофізичного та екологічного моніторингу Криму, необхідних для прийняття відповідних державних рішень;
• забезпечити ефективну роботу центру стійкого розвитку наукової лабораторії і біотехнології, центру науково-технологічної інформації, ботанічного саду, центру гуманітарних досліджень;
• створити сучасне видавництво університету.

5. Інституційний розвиток університету

Місце університету, нові завдання, які перед ним стоять, вимагають інституційних, структурних змін у ньому, а також підвищення ефективності управління ним. При цьому необхідно:

• відкривати нові спеціальності, які відповідають потребам держави, особистості та суспільства;
• всебічно розвивати Інститут післядипломної освіти як регіональний центр підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів;
• організувати Інститут українознавства, Інститут фізичної культури, Інститут археології та інші, факультети журналістики, слов’янської філології, української філології та українознавства;
• створити факультет довузівської підготовки, а також його філії в містах і селищах Криму; залучати всі кафедри до роботи з учнівською молоддю для надання їй допомоги у виборі майбутньої професії;
• організувати факультет заочної та дистанційної освіти, створити банк атестованих дистанційних курсів системи дистанційного навчання;
• створювати навчально-науково-виробничі комплекси як осередки формування професійно-практичної підготовки студентів, стажування викладачів, виконання на принципах кооперації науково-дослідницьких завдань;
• створити відділ перспективного планування та відділ капітального будівництва;
• організувати музей історії університету;
• затвердити в установленому порядку Положення, які регламентують діяльність усіх структурних підрозділів університету, а також функціональні обов’язки співробітників університету;
• поєднувати колегіальність із персональною відповідальністю за доручену справу, підвищити ефективність роботи Вчених Рад, ректоратів, деканатів, всебічно розвивати самоврядування;
• інтенсифікувати управлінську роботу, ввести штатні посади деканів і заступників деканів факультетів;
• впроваджувати (де це можливо і доцільно) принципи госпрозрахункової діяльності структурних підрозділів;
• застосовувати системи матеріального і морального заохочення за відмінні показники в роботі;
• впроваджувати сучасні технології управлінської роботи (комп’ютеризація, інформатизація, сучасні засоби зв’язку, електронна пошта та електронний документообіг в університеті);
• упорядкувати функціонування структурних підрозділів (режим роботи, час прийому відвідувачів, дизайн робочих місць);
• впровадити систематичну звітність про роботу та контроль за прийнятими рішеннями на рівні ректорату і деканатів, регулярні звіти керівників структурних підрозділів про свою роботу на ректоратах і Вченій Раді;
• удосконалити вертикальну управлінську структуру (ректорат - деканат - кафедри);
• забезпечити планомірність структурної перебудови управління, створення нових структурних підрозділів (факультетів, інститутів, кафедр);
• організувати Інститут післядипломної освіти;
• всебічно розвивати Севастопольський, Керченський, Судацький і Мелітопольський факультети економіки й управління, а також навчально-консультаційні центри в містах Криму;
• ширше використовувати можливості автономного статусу університету:
• підвищити роль кафедр, активізувати їх інноваційну навчальну й наукову роботу;
• відкривати нові кафедри, які відповідали новим спеціальностям. Збільшити відсоток завідуючих кафедрами із числа докторів наук, професорів, які є засновниками власних наукових шкіл;
• підсилити взаємодію між факультетами з метою кооперації в підготовці фахівців;
• розширювати права та повноваження факультетів в усіх сферах їх практичної діяльності.

6. Міжнародне співробітництво

Важливим напрямком діяльності університету має бути міжнародне співробітництво, яке повинно забезпечити міжнародну інтеграцію національної освіти й науки. Основними завданнями такого співробітництва є:

• всебічне вивчення зарубіжного досвіду розвитку освіти й науки, у тому числі реалізації Болонського процесу;
• участь викладачів і співробітників університету в міжнародних проектах університетів різних країн, які фінансуються міжнародними фондами;
• розширення договірних зв’язків із провідними університетами Європи, Америки, Китаю та інших регіонів світу;
• залучення іноземних спеціалістів до роботи в університеті та участь провідних викладачів і науковців у навчальній і науковій діяльності закордонних університетів і наукових установ;
• активізація мобільності студентів університету, розширення їх навчання, стажувань, навчальних практик у закордонних університетах;
• розширення навчання іноземних студентів в університеті; удосконалення методики навчання іноземних студентів, підготовка університетських викладачів, здібних викладати свої навчальні курси англійською мовою;
• створення регіонального Центру при університеті вивчення російської й української мов абітурієнтами закордонних країн, які після закінчення підготовчого відділення мали змогу продовжити навчання в різних вищих навчальних закладах України й Криму;
• організація в університетах Франції і Німеччини навчання студентів факультетів економіки й управління з отриманням відповідних сертифікатів, а також диплома університету-партнера;
• забезпечення проходження навчальних практик із іноземних мов у Єгипті, Турції, Греції, Німеччині;
• підготовка фахівців із китайської мови спільно з університетом м. Циндао (КНР);
• сприяння підготовці та захисту дисертацій в університеті й науковцями із закордонних країн;
• активна участь у діяльності консорціуму прикордонних університетів України, Росії і Білорусії.

7. Університет як регіональний центр культури, науки й освіти

Університет повинен усебічно сприяти стійкому розвитку Криму, його становленню як політичного, економічного та культурного феномена на основі спільних зусиль і консолідації всього суспільства. Для цього необхідно:

• активно грати роль інтелектуального каталізатора суспільних процесів, випускаючи широко освічених висококваліфікованих фахівців для народного господарства, формуючи кадри для всіх гілок влади і засобів масової інформації;
• стати джерелом змістовної інформації, щоб зайняти своє місце в ланцюгу комунікацій, формувати проект співжиття і транслювати його всьому співтовариству в цілому;
• надавати широкий спектр освітніх і супутніх послуг регіону та безпосередньо місцевому співтовариству;
• сприяти створенню при університеті центрів регіональних досліджень у напрямах: економіки й ринкового господарства, екології, політології, конфліктології тощо. Організувати ефективну взаємодію таких центрів і окремих факультетів із відповідними міністерствами, відомствами Автономної Республіки Крим;
• для виявлення потреби народного господарства у фахівцях відповідної кваліфікації і забезпечення цільових замовлень на їх підготовку створити інформаційно-аналітичний центр, до функцій якого входив би також зв’язок із засобами масової інформації, реклама освітніх послуг університету тощо;
• із метою гармонізації національних відносин сприяти проведенню круглих столів, спільних культурних заходів, створенню факультативних курсів із різних фахових дисциплін українською і кримськотатарською мовами, підготовці підручників для шкіл і ВНЗ мовами народів Криму;
• стати центром психологічного та юридичного консалтингу для керівників бізнесу і соціальної сфери;
• активніше виконувати роль центру наукової експертизи широкого спектру управлінських рішень і проектів;
• ставати центром перепідготовки та тестування фахівців;
• для формування інтелектуальної еліти Криму сприяти роботі шкіл “Молодого лідера”, “Молодіжного парламенту”, Ради молодих учених Криму, Молодіжної академії наук, Малої академії наук школярів Криму;
• брати активну участь у проведенні науково-практичних конференцій із різних напрямків регіональної політики.

Університет повинен сам активно ініціювати свою участь у розв’язанні економічних, політико-правових, культурних і міжнаціональних проблем регіону. Він має берегти різноманітність культур, екосистем, мов, етносів, способів господарювання, що відповідають еколого-ресурсному потенціалу різних частин півострова й усього прилеглого регіону. Необхідно розвивати в ТНУ наукові підрозділи, завдання яких полягало б у розробці концепцій і програм стійкого розвитку Криму зусиллями вчених найрізноманітніших спеціальностей.

Потрібно ініціювати й разом з державними органами розробити та затвердити довгострокову Програму розвитку освіти і науки в Криму згідно з національною доктриною освіти України у ХХI столітті.

ТНУ повинен сприяти створенню у Криму університету регіонального типу, інтеграції ВНЗ регіону, об’єднанню їх зусиль у підготовці сучасних фахівців і розвитку спільних наукових досліджень.

8. Розвиток матеріально-технічної бази

Матеріально-технічна база університету повинна постійно поповнюватися відповідно до повного забезпечення потреб навчального, наукового, виховного та соціально-культурного розвитку. Для цього необхідно:

• залучати поряд із державним фінансуванням позабюджетні кошти, отримані від надання платних освітніх, наукових та інших послуг;
• побудувати новий головний навчальний корпус, сучасне приміщення для фундаментальної бібліотеки, спортивний манеж, спортивно-культурний комплекс;
• поступово модернізувати лабораторну базу природничих факультетів;
• розвивати Центр комп’ютерних технологій, забезпечити комп’ютерами студентів і викладачів згідно з нормативами;
• модернізувати фундаментальну бібліотеку як головний навчально-науковий цех відповідно до перспективної програми її розвитку, забезпечити впровадження в її роботі нових інформаційних технологій;
• організувати матеріально-технічне забезпечення створеного на базі парку “Салгірка” університетського ботанічного саду;
• модернізувати університетську базу навчальних і виробничих практик у с. Куйбишеві та с. Красноліссі, забезпечити фінансові й матеріально-технічні потреби навчальних і виробничих практик;
• поступово провести капітальний ремонт усіх гуртожитків університету, а також аудиторного і лабораторного фонду;
• провести реконструкцію приміщення Центру науково-технічної інформації;
• забезпечити подальший розвиток студентської їдальні, буфетів, профілакторію, спортивно-оздоровчого табору в м. Алушті;
• сприяти матеріально-технічному забезпеченню профілакторію і медпункту.

9. Формування культурних традицій

Університет повинен виконувати благородну місію регіонального центру культури і виховання високодуховного покоління молодих спеціалістів, задовольняти духовні потреби людини.

Університет забезпечує формування студентської молоді як патріотів своєї країни, виховує повагу до національних, історичних, культурних цінностей України, готує студентів до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними та релігійними групами.

Університет повинен забезпечити гуманізацію та демократизацію всього процесу навчання та виховання. Необхідно домагатися, щоб кожний студент брав активну участь у житті університету, що сприятиме вихованню особистості з активною життєвою позицією, здатної до самореалізації та засвоєння загальнолюдського досвіду.

В університеті повинна широко розвиватися художня самодіяльність студентів і різноманітна спортивна робота.

Потрібно виховувати у студентів любов до свого університету, бажання робити все необхідне для його процвітання. Доцільно розробити спеціальну програму постійних зв’язків із випускниками університету, залучати їх до спілкування, обміну досвідом, допомоги університету.

Необхідно виховувати повагу до культурних традицій університету, до символіки університету: прапору, гімну, гербу, які атрибутують університет у студентському співтоваристві, написати слова для гімну університету.

Дотримуючись і примножуючи традиції, університет повинен щорічно урочисто відзначати дату свого заснування, шанувати пам’ять видатного вченого ХХ століття В.І. Вернадського, іменем якого названий університет, побудувати йому належний пам’ятник.

Необхідно створити музей історії університету й кінохроніку до його 90-річного ювілею, видати нову книгу, присвячену його історії, перевидати біографічний довідник професорів, що працювали в університеті, регулярно відзначати ювілеї видатних учених, занесених на пам’ятну дошку.

Необхідно продовжити й розвивати встановлену традицію посвячення першокурсників у студенти, проведення балів випускників, яким належить видавати символічний значок ТНУ.

На кожному факультеті треба організувати громадські Ради випускників, проводити їх зустрічі в університеті в традиційний День випускників ТНУ, створити комп’ютерний банк даних про їх діяльність, що постійно буде оновлюватися.

Університет транслює свою високу духовність, свої знання населенню Криму, всебічно допомагає його культурному розвитку.

Необхідно всебічно сприяти тому, щоб університет зміцнював свої позиції як культурний феномен, необхідний місту, Криму, Україні і світу.

Alma Mater повинна бути не пустою метафорою, а символом культурних традицій.

Концепція діяльності Таврійського національного університету затверджена Вченою Радою університету 27 січня 2005 року.