Факультет кримськотатарської і східної філології

Факультет кримськотатарської і східної філології

Меметов Айдер Меметович,
професор, доктор філологічних наук, заслужений працівник народної освіти України, академік Кримської АН, лауреат державної премії АР Криму (2003 р.)
Телефон: +38 0652 36-12-78, 51-60-06(104)
E-mail: memetov@tnu.crimea.ua

Історія факультету кримськотатарської та східної філології починається з відкриттям історико-філологічного факультету в Таврійському університеті восени 1918 року. Ще у травні 1918 року Ялтинська колегія професорів постановила клопотати про відкриття факультету східних мов або турецько-татарського відділення при історико-філологічному факультеті. Однак Рада Київського університету визнавала скрутним для себе створення такого факультету або відділення в Криму, тому що подібного відділення не було в Києві. Але запропонувала включити на історико-філологічному факультеті викладання історії мусульманського Сходу, татарської та новогрецької мов, місцевої археології й краєзнавства.
Незважаючи на політичну нестабільність у Криму Рада професорів історико-філологічного факультету Таврійського університету на засіданнях 2 і 16 травня 1919 року заслухала і схвалила план створення Східного відділення, на якому було вирішено організувати групи з трьох спеціальностей: тюрксько-татарської, вірмено-грузинської та арабско-сірійської філології. На цьому відділенні рекомендувалося вивчення 16 обов'язкових дисциплін, у тому числі історії культур, мистецтв і релігій

Сходу, Візантії, балканських слов'ян, Криму, російської та загальної історії, а також порівняльного мовознавства, новогрецької мови, історії філософії й інших дисциплін. Для забезпечення викладання на східному відділенні вважалося необхідним створити 5 нових кафедр: арабської, сірійської й тюрксько-татарської філології, мусульманського законознавства й етнографії Близького Сходу.
Постанова ради історико-філологічного факультету про створення Східного відділення було розглянуто на засіданні Ради Таврійського університету 7 липня 1919 року. Одноголосно було вирішено визнати бажаним відкриття цього відділення на історико-філологічному факультеті з 1 вересня 1919 року, клопотатися перед владою про створення відповідних кафедр і виділення необхідних коштів. Східне відділення в Таврійському університеті було створено й проіснувало кілька років (його ліквідували разом з університетом у середині 20-х років).
У зв'язку з перетворенням Таврійського університету (із установленням Радянської влади в Криму) східне відділення (6 кафедр) увійшло до складу факультету суспільних наук, що, починаючи з 1 березня 1922 року, належало реорганізувати в східний факультет, без субсидій на його утримання з центра. Таке ж рішення 6 квітня 1922 року прийняла колегія Наркомату освіти РРФСР.
Структура університету до кінця 1922 року перенесла істотні зміни. Університет мав лише 3 факультети: фізико-математичний, медичний, східний, а також робітфак. Реформи в Кримському університеті тривали й у наступні роки. У 1924 році факультет сходознавства в якості одного з чотирьох відділень входив до складу педагогічного факультету. На базі педагогічного факультету університету у вересні-жовтні 1925 року був створений у Сімферополі Педагогічний інститут.

На східному відділенні, а потім факультеті працювали такі відомі професори як Бекір Чобан-заде (сходознавець-філолог), В.І. Філоненко (викладач перської мови й літератури). Російську мову та порівняльне мовознавство читала А.М. Лук'яненко, історію російської літератури - Є.В. Пєтухов, краєзнавство - А.І. Маркевич. Кримськотатарську мову та літературу до Великої Вітчизняної війни викладали Абібулла Одабаш, Асан Іслямов, Алім Фєтіслямов (зав. кафедри кримськотатарської літератури), Абдульаміт Батирмурзаєв (зав. кафедри кримськотатарської мови), Раіме Мулліна. Східні мови, у тому числі арабський і турецький - старші асистенти Асан-Сабрі Айвазов, Ісмаіл Льоманов, молодший асистент Осман Акчокракли й інші.
У складі Кримського педагогічного інституту ім. М.В. Фрунзе одним з 6 факультетів був факультет кримськотатарської мови та літератури, на денному відділенні якого в 1938 році навчалося 135 студентів, на заочному відділенні - 57 студентів. У 1940/41 навчальному році факультети татарської мови та літератури і російської мови та літератури об'єдналися в один факультет мови та літератури з татарським і російським відділеннями. Деканом факультету був призначений доцент А. Іслямов, якому в 1937році був присуджений учений ступінь кандидата філологічних наук.
Репресії 30-х років нанесли значний збиток професорсько-викладацькому складу факультету кримськотатарської мови та літератури. Починаючи з 1932 року, розгорнулася боротьба з "буржуазним націоналізмом", особливо татарським. Були "розкриті" так звані буржуазно-націоналістичні групи Баймбітова, Аліханова й інших, яких обвинуватили у підготовці скидання Радянської влади за допомогою інтервенції. У пропаганді буржуазно-націоналістичних ідей у педінституті на факультеті татарської мови та літератури був обвинувачений ряд викладачів, у тому числі А.С. Айвазов, І. Льоманов і інші. В 30-і роки за обвинуваченням у пропаганді буржуазно-націоналістичних ідей був арештований, а потім розстріляний академік Бекір Чобан-заде.
У результаті проведення "чищень" на факультеті кримськотатарської мови та літератури, як і у всьому педінституті, не залишилося професорів і доцентів, що працювали в 20-і роки.
У роки Великої Вітчизняної війни відділення кримськотатарської мови та літератури в педінституті закривається і лише з

поверненням кримських татар на свою історичну Батьківщину, у 1990 році, на філологічному факультеті Сімферопольського державного університету ім. М.В. Фрунзе, воно знову відтвориться. Протягом 1991-1992 років біля ста студентів разом з викладачами були переведені з Ташкентського державного педагогічного інституту імені Нізамі на відділення татарської мови та літератури СДУ ім. В.М. Фрунзе, де відкрилися денна й заочна форми навчання.
Деканом філологічного факультету був проф. Є.С. Регушевський, його заступником по кримськотатарському відділенню з 1992 по 1994 р.р. - доц. Дж. Бекіров.
У 1990 році на філологічному факультеті створюється кафедра кримськотатарської мови та літератури, що в 1992 році була розділена на дві кафедри: кафедру кримськотатарської мови (завідувач - доцент Е.С. Акмоллаєв) і кафедру кримськотатарської літератури (завідувач - доцент Дж. Бекіров).
Починаючи з 1994 року, кафедрою кримськотатарської мови керує д.ф.н., професор А. Мємєтов; кафедру кримськотатарської літератури з 1998 по 1999 рік очолювала асистент Ш.А. Абдураманова, а з 1999 року по теперішній час - доцент Ш.Е. Юнусов.

Загальна інформація

На факультеті ведеться підготовка бакалаврів, фахівців і магістрів з кримськотатарської мови та літератури, арабської мови та літератури, перської мови та літератури, турецької мови та літератури. При підготовці фахівців зі східних мов і літератур найбільш значимими професійно-орієнтованими дисциплінами є основна східна мова (арабський, турецький, перський), історія східних мов, стилістика, література, вступ до мовознавства, теорія мовознавства, основи теорії язикової комунікації, теоретична граматика, порівняльна граматика, друга східна мова (на вибір студентів), іноземна мова (англійська, німецька, французька).На кафедрі східної філології забезпечується викладання всіх основних лінгвістичних дисциплін на східному

відділенні, а також читається 6 спецкурсів і 11 спецсемінарів.
Професійно-орієнтованими лінгвістичними дисциплінами при підготовці фахівців із кримськотатарської мови та літератури є: сучасна кримськотатарська мова (фонетика, лексика, фразеологія, словотвір, морфологія, синтаксис), історія кримськотатарської мови (історична граматика, історія кримськотатарської літературної мови), стилістика і культура мови, вступ до мовознавства, загальне мовознавство, введення в тюркську філологію, старокримськотатарська мова, основи теорії язикової комунікації. Викладання цих дисциплін забезпечує кафедра кримськотатарського мовознавства.
Кафедра кримськотатарської літератури забезпечує читання основних літературознавчих дисциплін: історія кримськотатарської літератури, кримськотатарська закордонна література, усна народна творчість, методика викладання літератури, введення в літературознавство, теорія літературознавства.
Актуальні проблеми кримськотатарської мови та літератури вивчаються в процесі проведення 8 спецкурсів і 14 спецсемінарів.
За роки роботи відділення кримськотатарської та східної мов (нині факультету кримськотатарської та східної філології) підготовлено більше 450 фахівців - учителів середніх шкіл, викладачів вузів, журналістів, працівників видавництв, співробітників служби безпеки України і т.д. Чотири випускники аспірантури (Ш.Е. Юнусов, Л.С. Оказ, Т.Б. Усеїнов, І.А. Меметов, Куртсеітов А.М., Бєкірова Л.І.) успішно захистили кандидатські дисертації й у цей час працюють на кафедрах факультету.

Структура

Структурно факультет кримськотатарської та східної філології складається з кафедр кримськотатарського мовознавства,

кримськотатарської літератури, східної філології й наукової лабораторії.

Навчальна робота

На відділенні кримськотатарської мови та літератури проводяться 4 практики: 1) фольклорно-діалектологічна, 2) перекладацька практика, 3) педагогічна практика в школі (при підготовці фахівців), 4) асистентська практика у Вузі (при підготовці магістрів).

Наукова робота

З 1991 року спочатку при філологічному факультеті СДУ, а зараз при факультеті кримськотатарської та східної філології ТНУ ім. В.І. Вернадського функціонує наукова лабораторія з виготовлення підручників і навчальних посібників із кримськотатарської мови та літератури для шкіл і вузів Криму. Її очолює проф. А. Меметов. У науково-дослідницькій лабораторії по виготовленню підручників і навчальних посібників із кримськотатарської мови й літератури працюють (за сумісництвом) старші наукові співробітники Л.А.Алієва, Е.Н. Меджитова, Л.С. Оказ, наукові співробітники А. Кокієва, М.Р. Ваапова, Г.Е. Муртазаєва, технік 3 категорії Е.О. Фетієва, ст. лаборант Е.І. Гафарова.
Співробітники лабораторії займаються вивченням актуальних проблем кримськотатарського мовознавства та літератури. За останні роки ними детально досліджені основні розділи кримськотатарської мови (фонетика, морфологія, синтаксис, лексикологія й фразеологія), зроблена періодизація кримськотатарської літератури, вивчена сучасна література. Результати досліджень досить повно відбиті в численних підручниках, навчальних посібниках, орфографічних словниках і хрестоматіях, призначених для середніх шкіл і вищих навчальних закладів Криму.

Профіль випускників

Основними фахами на кафедрах факультету є лінгвістика та літературознавство. Щорічно дипломні роботи захищають 60 і більше студентів денного та заочного відділень. Після закінчення факультету випускники переважно працюють у сфері освіти (вчителі шкіл, викладачі вузів); в області журналістики, займаються перекладацькою діяльністю і т.д.

Конференції, семінари

На факультеті були проведені 2 Міжнародні науково-практичні конференції "Актуальні проблеми тюркології та сходознавства" в якій взяли участь учені з України, Росії, Туреччини. Результати конференції були опубліковані в журналі "Учені записки" (серія "Філологія"). Щорічно на факультеті проводяться науково-практичні конференції професорсько-викладацького складу і студентські наукові конференції. Протягом року на кафедрах факультету проходять наукові, методичні семінари.

Зв'язки, контакти

Факультет кримськотатарської та східної філології підтримує зв'язки з інститутом філології Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченко, Інститутом сходознавства ім. А. Кримського НАН України (м. Київ), Київським національним лінгвістичним університетом, Ташкентським державним університетом, Інститутом мовознавства РАН (м. Москва).

Публікації

1. А.М.Меметов Крымскотатарский язык для 10-11 классов. Симферополь: Крымучпедгиз, 2004. - 214 с.

2. А.М.Меметов Крымскотатарский язык Ч.П. Морфология. Симферополь: Крымучпедгиз, 2003. - 288 с.

   

3. А.М.Меметов Земаневий къырымтатар тилиСимферополь: Крымучпедгиз, 2006. - 320 с.

4. Меметов И.А. Монография "Сравнительный анализ фонетического строя турецкого и крымскотатарского языков". Симферополь. 2006 г. - 164 с. Объем-9 п. л.

5. Оказ Л.С. Функциональные особенности конструктов крымскотатарского предложения //Ученые записки ТНУ. Серия "Филология" - т. 18(57) - N 3 - 2005 - c. 35-45. - 0,5 п.л.

6. Оказ Л.С. "Особенности разделительных конструкций и факторы, усиливающие значение разделительности в крымскотатарском языке" //Востоковедный сборник, 1998. - вып. N 5 - c. 163-167. "Значение сложносочиненных предложений с союзом АММА в крымскотатарском языке". //Востоковедный сборник. - Симферополь: ТЭИ, вып. N 4, 2000, c. 177-184.

7. Оказ Л.С. Овладение крымскотатарским языком в онтогенезе как психолингвистическая проблема. //Ученые записки ТНУ N 54. - 0,5 п.л., 2003 г.

8. Меметова Э.Ш. К вопросу функционально-стилистической дифференциации крымскотатарского языка //Тезисы докладов Международной научной конференции "VIII востоковедческие чтения А.Крымского", Киев - 4-5 июня - 2004 г. c. 80-85. - 0,25 п.л.

9. Меметова Э.Ш. Деякі історичні аспекти стилістики кримськотатарської мови //Україна - Туреччина минуле, сучасне та майбутнє. Збірник наукових праць. - Київ, 2004. - c. 378-386.

10. Меметова Э.Ш. Лексические особенности художественной речи //Культура народов Причерноморья. - 2004 г. N 52. - т. 1. - c. 80-83.

11. Меметова Э.Ш. К вопросу публицистического стиля крымскотатарского языка //Международный симпозиум - Збірник наукових праць. май-июнь - 2004 г. - 0,5п.л.

    

12. Меметова Э.Ш. Лексические особенности крымской художественной речи //Научное издание "Мова и культура" - Киев - 2004 г. - выпуск 7 - c. 250-260 - 0,5 п.л.

13. Алиева Л.А. Язма ишлер, сборник дидактических материалов по крымскотатарскому языку для учителей средней школы. Крымучпедгиз, 1996. - 48 с.

14. Алиева Л.А. "Методика преподавания крымскотатарского языка" //пособие для студентов филологов, Крымучпедгиз, 1998 г. 6 п.л.

15. "Программа по крымскотатарскому языку и чтению для начальной школы" Программа - Симферополь: Крымучпедгиз - 2004 г. - 3,8 п.л. - 72 с. гриф МОНУ

16. "Къырымтатар тилинден мешгъулиетлер джыйынтыгъы". Морфология. I къысым. (Сборник упражнений для студентов I курсов по практикуму крымскотатарского языка. Морфология. 1 часть): Крымучпедгиз - 2005 - 76 с. ISBN 966-354-002

17. Меджитова Э.Н. Некоторые лексические особенности северного /степного/ диалекта крымскотатарского языка //Востоковедный сборник. Вып. N 3 .Симферополь, 1999 г. 0,5 п.л.

18. Меджитова Э.Н. Методы исследования крымскотатарских диалектов //Ученые записки ТНУ. Серия "Филология" - т. 18(57). - N 3 - 2005 - c. 126-133. - 0,35 п.л.

19. Куртсеитов А.М. Структурно - семантический анализ крымскотатарских фразеологизмов. Автореф. Дис. канд. филол. наук. - Киев, 2006. - 19 с.

20. Куртсеитов А.М. Некоторые источники формирования фразеологизмов в крымскотатарском языке //Ученые записки ТНУ. Серия "Филология" - т. 18(57). - N 3 - 2005 - c. 57-62. - 0,25п.л.

21. Kirim - tatar edebijati 13 tom. ANKARA - 1999 - 660 s. //А.Кокиева - c. 597. ISBN 975-17-2308-6.

    

22. Юнусов Ш.Э. До питання про вивчення эпiстолярноi спадщини А. Ю. Кримського Збiрник накових праць "Агатангел Кримський - творець та iнтерпретатор лiтератури". Симф.: "Таврiя, 2002.

23. Юнусов Ш.Э. Современное состояние крымскотатарского языка и перспективы его развития. //Культура народов Причерноморья, 2002. - N 27

24. Усеинов Т.Б. Традиция назира в газельной лирике XV-XVI вв., её сущность и особенности. //Культура народов Причерноморья. - 1999. - N6. - c. 447-448.

25. Усеiнов Т.Б. Кримськотатарська палацова лiтература XV-XVII столiть Украiна - Туреччина: минуле, сучасне та майбутне - Київ.: "Денеб", 2004. - c. 394-396.

26. Усеинов Т.Б. Размышления о поэзии Крымского ханства Симферополь: Оджакъ, 2005. - 164 с.