Факультети та інститути

Історичний факультет

Кафедра історії стародавнього світу і середніх віків

Кафедра була створена в 1976 р. при розподілі кафедри загальної історії.

Першим завідувачем був професор, доктор історичних наук Секиринський С.А. (1914-1990) больша частина життя якого була пов'язана з нашим вузом. Він народився 22.05.(4.06.) 1914 р. в м. Ялті. Після закінчення школи з 1931 по 1934 р. працював вчителем початкової школи в рідному місті. У 1934 р. по путівці ялтинського міськвно був направлений на навчання в Кримський педагогічний інститут ім. М.В.Фрунзе і поступив на тільки що тоді історичний факультет, що відкрився. За час навчання він отримував єдину у той час іменну стипендію ім. С.М.Кірова.

У 1938 р. Сергій Анатолійович з відзнакою закінчив інститут і в січні 1939 р. почав працювати в ньому викладачем на кафедрі загальної історії по курсу історії середніх віків. У вересні 1941 він був покликаний в Червону Армію, де знаходився до жовтня 1945 р., брав участь в Керченсько-Феодосійській операції 1941-42 рр., Сталінградській битві, звільненні Криму, Білорусії, Прибалтики.

Після демобілізації в жовтні 1945 р. він повернувся в інститут і почав працювати старшим викладачем кафедри загальної історії. У 1950 р. стає завідуючим кафедрою цією кафедрою.З 1951 по 1958 р. С.А.Секирінський був деканом історико-філологічного факультету, який тоді об'єднував три відділення: історії, російської мови і літератури, української мови і літератури.

У 1951 р. він захистив кандидатську дисертацію, присвячену історії середньовічного Сурожа-Судака, у 1954 р. йому було привласнено звання доцента. У 1975 р. відбулася захист докторської дисертації, темою якої була аграрна історія Таврії в кінці XVIII - XIX ст., з 1978 р. С.А.Секиринський - професор,в останні роки життя до своєї кончини в серпні 1990 р. він працював професором - консультантом кафедри. Це була глибоко інтелігентна людина, справжній учений, прекрасний викладач і педагог, що залишив багато учнів, що з вдячністю згадують про свого мудрого наставника.

У 1987 році завідувачем кафедрою був обраний доцент О.Г. Герцен. У 1989 р. на кафедрі була створена проблемна лабораторія по вивченню етнічної історії і культурної спадщини народів Криму. Очолив її кандидат історичних наук А.І.Айбабін. За час свого існування вона перетворилася на науковий підрозділ науково-дослідного комплексу СГУ, ефективність роботи якого краще всього відображає випуск шести томів "Материалов по археологии, истории и этнографии Таврии", що містять публікації провідних фахівців не тільки Криму, але і багатьох зарубіжних країн. У 1998 р. А.І.Айбабін захистив докторську дисертацію, повною мірою відповідну основному напряму діяльності ПНІЛ. Він же очолив створене фактично на базі кафедри і проблемної лабораторії Кримське відділення Інституту сходознавство Національної Академії Наук України, кадровий склад якого сформувався в основному з випускників кафедри.

У 1974 році у зв'язку з накопиченням великої кількості археологічних знахідок необхідністю їх експонування у навчальному процесі, а також для організаційної роботи з підготовки експедицій і збереженню їх матеріально-технічної бази, кафедрі була виділена ставка старшого лаборанта, завідувача археологічним музеєм. У 1974 р. на неї був прийнятий Ю.Н.Даніленко, у 1975 р. його змінив В.А.Лінюк, з 1977 р. по 1980 р. цю посаду обіймав В.А.Хмара, з 1980 по 1989 р. - І.І.Сидоренко, з 1989 по 1991 р. - О.Е.Молодцов, з 1991 по 1994 р. - Д.А.Борисов, з 1994 по теперішній час за сумісництвом В.А.Науменко.

Важливу роль в житті кафедри грає її лаборантський склад. З 1977 по 2010 р. старшим лаборантом працює ветеран праці СГУ Н.І.Бурмістрова. З 1976 по 1977 р. цю посаду обіймала Л.І.Коритнікова. З 1978 р. лаборантом працювала В.І.Малова, що померла в 1982 р. З 1985 по 1993 р. старший лаборант - Н.Ю.Сивіцька, з 1993 по 1997 р. - Д.А.Франк, з 1997 по 1998 - М.А.Пойченко, з 1998 і по 2010 р. І.А.Полежаєва, з 2003 р. по теперішній час - А.Ю.Землякова.

Викладачі кафедри ведуть наступні нормативні і спеціальні курси:

• Археологія. Кам'яне і мідно-бронзове століття Східної Европи. Проблеми антропосоциогенеза. (Буров Г.М., професор)

• Етнічна історія середньовічного Криму. Проблеми стародавньої історії слов'ян. Візантійська археологія. Антична археологія (Айбабін А.І., професор)

• Історія первісного суспільства. "Пещерные города" Криму (Герцен О.Г. доцент)

• Етнологія. Кераміка як історичне джерело. (Власов В.П., доцент)

• Історія середніх століть. Культура і мистецтво Західної Европи V-XIII ст. (Моїсеєнкова Л.С., доцент)

• Історія середніх століть. Візантійське суспільство і держава. Східно-християнська церква. (Науменко В.Е., доцент)

• Історія стародавнього світу. Літературні пам'ятники античності як історичне джерело. Феномен античної цивілізації. (Петрова Є.Б., професор)

• Археологія. Раннє залізне століття (Храпунов І.Н., професор)

• Історія стародавнього світу. Римське право (Коростелін В.А., старший викладач)

• Історична хронологія. Ранній іслам. Іудаїзм і зороастірімзм. (Співак і.А. асистент).

Кафедра підтримує наукові і навчальні зв'язки:

з Інститутами археології і сходознавства НАН України, Київським і Харківським національними університетами, Московським, Санкт-Петербурзьким, Казанським, Саратовським, Уральським держуніверситетами, Вологодським і Курським державними педагогічними університетами, Самарською гуманітарною Академією, Воронежським центром молодіжної творчості, Інститутом російської і радянської культури університету Рурського в Москві (Інститут европейських культур) університетами міст Глазго (Великобританія), Бохума, Майнца, Хайдельберга (Німеччина), Інсбрука (Австрія), Варшави, Лодзі, Любліна (Польща), Кан (Франція, Нормандія), Коллеж де Франс (Париж).

Викладацький склад

Професора: А.І.Айбабін (антична археологія, проблеми стародавньої історії слов'ян, етнічна історія середньовічного Криму); Е.Б.Петрова (історія стародавнього світу, літературні пам'ятники античності як історичне джерело); І.Н.Храпунов (археологія, раннє залізне століття).

Доценти: В.П.Власов (етнологія, кераміка як історичне джерело); А.Г.Герцен (історія первісного суспільства, "пещерные города" Криму); Л.С.Моїсеєнкова (історія середніх століть, культура і мистецтво Західної Европи V - XIII ст.); В.Е.Науменко (історія середніх століть, археологія, історія Візантії, охорона праці в галузі); І.А.Співак (історія стародавнього світу, історична хронологія, ранній іслам, історія зороастризму та іудаізму).

Ст. викладач.: В.А.Коростелін (історія стародавнього світу, варвари-федерати у Пізній Римській імперії).

Профіль фахівців, що випускаються, - "Археологія, візантологія".

Спеціалізації - "Археологія", "Візантологія", "Історія європейських культур".

Загальна інформація

Кафедра готує фахівців з археології і візантології.

Специалізация: археологія, візантологія, історія європейської культури.

Направлення наукових досліджень: археологія, етнологія, історія стародавнього світу і середніх століть, візантологія.

На кафедрі існує аспірантура та докторантура.

Наукова робота

Основним змістом наукової праці кафедри є комплексне дослідження етнокультурних і соціально-політичних процесів які проходили у Євразії, переважно в Причорноморському регіоні, у стародавності й середньовіччі. Дослідження проводяться відповідно до вимог методики польових археологічних досліджень, методики комплексних історіографічних досліджень.

У результаті робіт останніх 30 років отримані нові дані з етнічної історії Північного Причорномор'я. Проведено охоронні роботи на ряді могильників на території Алуштинського, Сімферопольського, Бахчисарайського районів, які дозволили уточнити ряд питань, пов'язаних з вивченням матеріальної культури пізньоантичного й ранньосередньовічного населення Таврики. Отримано нову інформацію про історичні процеси, що відбувалися в Західній Євразії в кам'яному, бронзовому, ранньому залізному віці, в античних державах Північного Причорномор'я й середньовічних держав Чорноморського регіону.

Охоронні археологічні дослідження, проведені на могильниках і городищах (аланських могильників у Променистому, Нейзаце й на південно-східному схилі плато Мангупа) разом із Кримським відділенням Інституту сходознавства НАН України, дозволили, урятувати від руйнування й розкрадання ряд цінних у науковому й матеріальному плані пам'ятників, що надійшли в державні й музейні колекції. Витягнуті з поховань золоті, срібні й бронзові прикраси, червонолакові посудини, амфори й інші знахідки дозволили одержати нові дані з ранньосередньовічної історії півострова та про різноманітні контакти населення Криму з Подніпров'ям, Кавказом і регіонами Візантійської імперії, що здійснювалися в основному через її головне місто на півострові Херсонес. У роботі експедицій брали участь як студенти історичного факультету ТНУ, так і численні добровольці з України й країн СНД.

Ці матеріали демонструвалися на виставках за кордоном (Італія, Франція, Німеччина). Ним були присвячені доповіді А. І. Айбабіна й А. Г. Герцена на всесвітньому візантологічному конгресі в Парижі (серпень 2001 р.). Публікації цих матеріалів дозволяють об'єктивно відтворити картину історичного процесу в Західній Євразії, що має виняткову важливість для розвитку подальших наукових досліджень у цьому напрямку, а також у процесі навчання студентів гуманітарних спеціальностей.

Відзначимо деякі конкретні результати археологічних досліджень, що проводилися кафедрою. Айбабіним А.І. на підставі археологічних матеріалів розкопок ранньосередньовічних могильників Криму вперше вдалося переконливо ідентифікувати матеріальну культуру етнічних хазар. Роботами Мангупської експедиції під керівництвом Герцена А.Г. уперше в Південно-Західному Криму виявлені ранньовізантійські моливдовули (свинцеві печатки від документів) керуючого фінансовим відомством Візантійської імперії, датований VII ст. і митний - IX-X ст. Отриманий також комплекс золотих прикрас у вигляді нашивних штампованих пластин із зображенням осіб. Ці знахідки підкреслюють важливе значення Мангупа, ранньосередньовічного Дороса, у системі візантійсько-варварських відносин у Тавриці.

Контакти, зв'язки

Кафедра підтримує наукові й навчальні зв'язки: з Інститутами археології й сходознавства НАН України, Київськими й Харківським національними університетами, Московським, Санкт-Петербурзьким, Казанським, Саратовським, Уральським держуніверситетами, Вологодським і Курським державними педагогічними університетами, Самарською гуманітарною Академією, Воронезьким центром молодіжної творчості, Інститутом російської та радянської культури Рурського університету в Москві (Інститут європейських культур), університетами міст Глазго (Великобританія), Бохума, Майнца, Хайдельберга (Німеччина), Інсбрука (Австрія), Варшави, Лодзі, Любліна (Польща), Кан (Франція, Нормандія), Коллеж де Франс (Париж).

Публікації