Факультети та інститути

Факультет слов'янської філології і журналістики

Кафедра російського, слов’янського та загального мовознавства

Історія

Кафедра російського, слов’янського та загального мовознавства існує з дня відкриття Таврійського університету (1918 р.) та має славетну історію. У перші десятиріччя нею керували: професор О. М. Лук’яненко (1925 – 1935 рр.), професор (пізніше – академік) В. І. Борковський (1935 – 1940 рр.), професор О. І. Германович (1940 – 1968 рр.), професор В. М. Мігірін (1956 – 1971 рр.), доцент (пізніше – професор) В. М. Ронгінський (1971 – 1975 рр. та 1984 – 2002 рр.), професор О. М. Соколов (1975 – 1984 рр.), професор О. М. Рудяков (2000 – 2009 рр.), з 2009 р. завідує кафедрою доцент Л. Ю. Бессонова.

У складні роки війни та перші повоєнні роки багато зробила для розвитку кафедри та збереження бібліотеки вищого навчального закладу мудра й мужня людина, цікавий вчений професор О. І. Германович. Науковий і методичний потенціал кафедри продовжував зростати в 50 – 60-і роки, коли керував кафедрою один з найвідоміших вчених Радянського Союзу В. М. Мігірін. Під його науковим керівництвом було захищено 36 кандидатських і 4 докторські дисертації. Багато з його учнів успішно працювали або продовжують працювати на мовознавчих кафедрах нашого університету та в інших ВНЗ (доцент О. П. Сазонов, професор В. М. Ронгінський, доцент Л. С. Пастухова, професор Є. М. Сидоренко та ін.).

Активне наукове життя продовжувалося й разом із завідувачем кафедри О. М. Соколовим. Були видані 3 збірки з проблем лексичної та граматичної семантики, колективна монографія з проблеми викладання російської мови у ВНЗ тощо. Учнями О. М. Соколова на нашому факультеті є професор Г. Ю. Богданович, доцент Л. Ю. Бессонова, доцент О. В. Петров, доцент О. І. Семиколєнова, доцент Т. Ю. Новікова, доцент О. Я. Титаренко.

Під керівництвом професора О. М. Рудякова захистили кандидатські дисертації члени кафедри Ю. В. Дорофєєв, Л. А. Моря-Міцик, Р. В. Забашта, щорічно проводилися міжнародні конференції з проблем функціональної семантики.

У зв’язку з розширенням науково-дослідної та навчальної роботи кафедра неодноразово змінювала свою назву: кафедра російської мови (1918–2002 рр.), кафедра російського мовознавства (2002–2005 рр.), кафедра російського та загального мовознавства (2005–2009 рр.), кафедра російського, слов’янського та загального мовознавства (з 2009 р.).

Сьогодні на кафедрі працюють заслужений професор ТНУ ім. В. І. Вернадського, лауреат премії АРК професор Є. М. Сидоренко, професор Л. О. Орехова, доцент О. В. Петров, доцент Л. В. Валєєва, доцент В. М. Алієва, доцент О. К. Гадомський, доцент Ю. В. Дорофєєв, асистенти Л. А. Моря-Міцик, Р. В. Забашта, Н. О. Сєгал.

Кафедра займається науковими дослідженнями в межах комплексної теми «Функціональний опис природної мови та її одиниць» № 0106U003969.

Головні напрями наукової роботи кафедри

1. Функціонально-контрастивний опис лексики (на матеріалах російської, української, польської та кримськотатарської мов).

2. Синергетика мови та дискурсу. Когнітивні механізми організації тексту та дискурсу.

3. Політична лінгвістика: мовна концептуалізація, динамічні процеси тексту, метафорика.

4. Прагмалінгвістичний аналіз тексту. Проблеми інтерпретації тексту як одиниці підсистеми регуляції.

5. Лексична, категоріальна та словотворча семантика; лексикографія та неографія.

6. Лінгвістика мовних змістів і вербальні засоби їх вираження.

7. Мовна семантика в преференційному, прагматичному та когнітивному аспектах.

8. Конфесійна лексика російської та польської мов у контексті актуального мовленнєвого досвіду ХХ століття.

На цьому етапі кафедра бере активну участь у підготовці бакалаврів, спеціалістів і магістрів зі спеціальностей «російська мова та література», «переклад (російсько-український)».

Дисципліни

• Вступ до мовознавства.
• Історія мовознавства.
• Теорія мовознавства.
• Сучасна російська мова. Фонетика.
• Сучасна російська мова. Лексикологія.
• Сучасна російська мова. Словотвір.
• Сучасна російська мова. Морфологія.
• Сучасна російська мова. Синтаксис.
• Історія російської мови. Старослов’янська мова.
• Історія російської мови. Історична граматика.
• Історія російської літературної мови.
• Практичний курс сучасної російської мови.
• Історія лінгвістичних вчень.
• Актуальні процеси в сучасній російській мові.
• Функціональна семантика.
• Основи теорії мовної комунікації.
• Орфографічний і пунктуаційний практикум.
• Діалектологія російської мови.
• Інформаційні технології у філології.
• Друга слов’янська мова (польська).
• Практичний курс з другої слов’янської мови (польської) та перекладу.

Блок вільного вибору студента

• Процеси перехідності в частинах мови. Функціональна омонімія.
• Функціональний аналіз тексту.
• Мова ЗМІ.
• Функціонально-семантичні категорії в російській мові.
• Актуальні проблеми семантики крізь призму лексикографії.
• Контамінанти в сучасній російській мові.

Події

• Доктор філологічних наук, професор Людмила Олександрівна Орехова нагороджена почесним знаком «За заслуги перед Алуштою» за монографію «Кастель-Приморський»: історія та долі в архівних документах» (серпень 2010 р.).

• Присвоєння вченого ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.02 «російська мова» Забашті Роману Валентиновичу (вересень 2010 р.).

  

• Проведення науково-методичного семінару з актуальних проблем лінгвістики; керівник – Маргарита Василівна Жуйкова, д. філол. наук, проф. Волинського національного університету ім. Лесі Українки, член Міжнародного комітету славістів (15.09.2010–16.09.2010).

• Студенти факультету слов’янської філології та журналістики (5 осіб) під керівництвом доц. Л. В. Валєєвої брали участь у Другому Міжнародному європейському фестивалі студентської молоді (Варшава, 20–24 вересня 2010 р.).

• 28–29 жовтня на факультеті слов’янської філології та журналістики відбулася регіональна наукова конференція «Семантика та прагматика мовних одиниць у синхронії й діахронії».
• 10 листопада відбувся Вечір польської культури.

Зв’язки, контакти

Кафедра російського, слов’янського та загального мовознавства успішно співпрацює з Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України; з лінгвістичними кафедрами університетів України: Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов, Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, Донецького національного університету, Одеського національного університету імені І. І. Мечнікова, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, Харківського національного університету імені В. Н. Каразина, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди та ін.; з кримськими вищими навчальними закладами: Севастопольським філіалом МДУ, Республіканським вищим навчальним закладом «Кримський інженерно-педагогічний університет», Кримським державним медичним інститутом імені С. І. Георгієвського, Севастопольським міським гуманітарним університетом, Ялтинським гуманітарним університетом.

Підтримуються наукові контакти з філологічними факультетами російських університетів (Москва, Санкт-Петербург, Єкатеринбург, Волгоград, Барнаул, Кемерово, Орєхово-Зуєво, Перм, Вороніж, Іркутськ та ін.).

Стабільне наукове співробітництво встановилося зі вченими європейських університетів: Інститутом філології Академії Підляська (Польща, м. Седльце), Інститутом іноземних мов (Німеччина, м. Ерланген), Інститутом філології (Франція, м. Страсбург), Академією ім. Яна Длугоша (Польща, м. Ченстохов), Інститутом польської філології (Польща, м. Люблін), Європейським колегіумом польських та українських університетів та ін. За умов двосторонніх договорів про співпрацю проводяться стажування викладачів кафедри, проводиться робота у спільних проектах, планується обмін студентськими групами, організація конференцій і публікацій наукових досліджень у міжнародних виданнях.

Кафедра є членом Української Асоціації викладачів російської мови та літератури.

Професорсько-викладацький склад кафедри

Бессонова Людмила Юхимівна – завідуюча кафедри російського, слов’янського та загального мовознавства, кандидат філологічних наук, доцент.

У 1975 році закінчила філологічний факультет Сімферопольського державного університету. У 1983 р. під керівництвом докт. філол. наук, проф. О. М. Соколова захистила кандидатську дисертацію на тему «Дієслівна префіксальна енантіосемія в російській мові» (м. Дніпропетровськ).

1990 р. вересень–грудень – праця у Вілламітському університеті в межах двостороннього договору про співпрацю та науковий обмін між Вілламітським університетом (США, Орегон) і ТНУ ім. В. І. Вернадського; 1993–1995 рр. – робота в Інституті російської мови як запрошений доцент (Німеччина, м. Бохум).

Автор близько 100 наукових і науково-методичних робіт, присвячених питанням семантики й організації політичного тексту та дискурсу, мовної концептуалізації, теорії референції, комплексному опису лексики та її моделюванню, прагмалінгвістичному аналізу тексту.

Під керівництвом Л. Ю. Бессонової захищено дві кандидатські дисертації.

Наукові інтереси: політичний дискурс, лексична семантика, концептологія, теорія мовленнєвої комунікації, теоретична та практична лексикографія.

Сидоренко Євдокія Миколаївна, кандидат філологічних наук, професор, заслужений професор ТНУ ім. В. І. Вернадського (з 2008 р.).

Випускниця Кримського державного інституту ім. М. В. Фрунзе (зараз Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського) (1958 р.). У 1968 р. закінчила аспірантуру при кафедрі російської мови того ж ВНЗ і працює в ньому до сьогодні. У 1972 р. захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності «російська мова», присвячену теорії займенників у сучасній російській мові. З 1974 р. – доцент кафедри методики викладання мови та літератури, з 1993 р. – професор кафедри російського та загального мовознавства ТНУ ім. В. І. Вернадського. З 1998 по 2001 рр. за сумісництвом була завідувачем кафедри російської філології Кримського інженерно-педагогічного інституту (м. Сімферополь).

Спеціаліст із загального та російського мовознавства, займається питаннями граматики російської мови, теорією займенників, процесами перехідності серед частин мови та контамінантів, теорією мовних змістів і ономасіологічних засобів їх вираження. Під керівництвом Є. М. Сидоренко захищено 8 кандидатських дисертацій. Має близько 130 наукових, науково-популярних і навчально-методичних робіт, серед яких навчально-методичний комплекс «Морфологія сучасної російської мови. У 5-ти частинах», додатком до якого є електронна версія хрестоматії з теорії частин мови. Ця робота отримала премію Автономної республіки Крим.

Орехова Людмила Олександрівна, доктор філологічних наук, професор.

У 1975 р. закінчила Кримський державний педагогічний інститут ім. М. В. Фрунзе, філологічний факультет, відділення російської мови та літератури.

У 1993 р. захистила докторську дисертацію в Інституті світової літератури (м. Москва) з теми: «Образ автора та поетика жанру: російська лірична проза ХХ століття».

Сфера наукових інтересів: теорія й історія російської літератури, історичне та літературне краєзнавство, російська література та журналістика ХІХ століття, історія дворянських родів (долі роду Княжевичів у Росії та в еміграції).

Має понад 150 наукових робіт, основні з яких «Авторська міфотворчість і російський модернізм» (Київ, 1992); «Образ автора та поетика жанру: російська лірична проза ХХ століття» (Київ, 1992); «Образ автора: теорія та історія питання» (Сімферополь, 1992); «Кримська Іліада. Східна війна 1853–1854 рр. очима сучасників. Події, судження, долі» (Сімферополь, 2004; у співавторстві з Д. К. Васильєвою, В. В. Ореховим, Д. В. Ореховим); «Кастель-Приморський»: історія та долі в архівних документах». Гл. 1–18 (Історична спадщина Криму. – № 2–24. – Сімферополь, 2002 – 2009).

Петров Олександр Володимирович, кандидат філологічних наук, доцент.

У 1980 році закінчив філологічний факультет Сімферопольського державного університету ім. М. В. Фрунзе, відділення російської мови та літератури. У 1985 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Станова семантика в іменах російської мови» (науковий керівник – проф. О. М. Соколов). Науковий напрям – лексична, категоріальна та словотворча семантика; лексикографія та неографія. Керує аспірантами, дослідницькими проектами у сфері лексикографії. Навчальні курси: «Сучасна російська мова. Лексикологія», «Сучасна російська мова. Словотвір» та ін.

Є автором понад 100 наукових, навчально-методичних робіт, у тому числі «Гніздового тлумачно-словотворчого словника композитів» (Сімферополь, 2003).

Валєєва Людмила Володимирівна, кандидат філологічних наук, доцент.

Закінчила філологічний факультет Сімферопольського державного університету ім. М. В. Фрунзе (зараз Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського). Кваліфікація: філолог. Викладач російської мови та літератури.

У 2003 році захистила кандидатську дисертацію «Трансформаційний потенціал питальних займенників у російській мові» (науковий керівник – проф. Є. М. Сидоренко).

Наукова діяльність. Працює у сфері когнітивної лінгвістики, сугестивної лінгвістики, теорії тексту, аналізу дискурсу та дискурсивних слів, медіалінгвістики.

Досліджує проблеми історії мови, міжкультурної та соціальної комунікації. Своєрідність наукових розробок полягає в тому, що варіативне розмаїття сучасної мови аналізується з урахуванням законів і закономірностей історії російської мови. Опубліковано понад 40 робіт. Керує аспірантами, має досвід організації міжнародних наукових конференцій (міжнародна наукова конференція «Теоретичні проблеми сучасної лінгвістики», Україна, Сімферополь, 26–28 квітня 2006 р., наукова конференція «Комунікативна лінгвістика: основні категорії та поняття», м. Сімферополь, Україна, 10–11 листопада 2008 р.).

Алієва Васфіє Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент.

Закінчила філологічний факультет Ташкентського державного університету ім. В. І. Леніна. З 1993 року – викладач ТНУ ім. В. І. Вернадського. У 1999 році захистила кандидатську дисертацію з проблеми процесів перехідності серед частин мови. Опубліковано понад 30 наукових робіт.

Сфера інтересів: типологія службових частин мови в різноструктурних мовах; проблеми викладання російської мови в тюркськомовній аудиторії;

особливості функціонування мов у поліетнічному просторі Криму; створення тримовного електронного словника.

Гадомський Олександр Казимирович, кандидат філологічних наук, доцент.

Закінчив Сімферопольський державний університет ім. М. В. Фрунзе у 1989 році. У 1997 р. у Вченій раді Дніпропетровського державного університету (м. Дніпропетровськ, Україна) захистив кандидатську дисертацію «Функціонально-семантичний опис російських іменників (на матеріалі слів зі значенням знак)» (науковий керівник – проф. Рудяков О. М.).

У 2001–2002 рр. навчався на факультеті Польської філології (спеціальність «польська філологія») Варшавського університету (м. Варшава, Польща). З 2004 по 2006 рр. – навчання на «Трирічних курсах для викладачів польської мови як іноземної» у Краківській Педагогічній Академії (м. Краків, Польща). У 2007 р. закінчив докторантуру при кафедрі російського та загального мовознавства Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського.

Автор 95 наукових робіт. Координатор й організатор І–ІХ конференцій «Дні Адама Міцкевича в Криму» (1999–2008 рр.). Редактор-укладач наукової серії «Кримськотатарська збірка наукових робіт» (І–VII томи): 2004–2008 рр.                          

Сфера наукових інтересів: психофонетика, релігійна лексика як об’єкт функціонального опису, теолінгвістика. Розроблено науковий посібник «Фонетика сучасної російської мови» (2004, 2005).

Навчальні курси: «Практика перекладу», «Друга слов’янська мова (польська)».

Дорофєєв Юрій Володимирович, кандидат філологічних наук, доцент.

Народився 24 грудня 1976 року. У червні 2000 р. з відзнакою закінчив філологічний факультет Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського за спеціальністю «російська мова та література». Під керівництвом доктора філологічних наук, професора О. М. Рудякова підготував і захистив кандидатську дисертацію на тему «Функціональний опис тексту (на матеріалі творів російських поетів ХХ століття)».

Результати наукової діяльності Ю. В. Дорофєєва відображені в наукових статтях, тезах конференцій і монографіях.

До кола наукових інтересів Ю. В. Дорофєєва входять такі проблеми: розуміння, аналіз та інтерпретація текстів, взаємовідношення дискурсу та тексту, вплив тексту на реципієнта, варіативність сприйняття тексту; формування та розвиток мовної системи; варіантологія мови, взаємодія та взаємовплив мов.

Частиною наукової діяльності Ю. В. Дорофєєва є Міжнародний кримський лінгвістичний конгрес «Мова і світ» (до 2009 р. – конференція), в організації якого він бере найактивнішу участь протягом останнього десятиріччя.

Забашта Роман Валентинович, кандидат філологічних наук, асистент.

Народився 5 лютого 1983 р. у Сімферополі. У 2005 р. закінчив факультет слов’янської філології та журналістики Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського за спеціальністю «російська мова та література», отримав кваліфікацію «магістр філології». У період 2005–2008 рр. навчався в денній аспірантурі при кафедрі російського та загального мовознавства за спеціальністю «російська мова».

У 2009 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Функціональна ідеографія як спосіб опису лексики (на матеріалі нормативних одиниць зі значенням «особа» у сучасній російській мові)» (науковий керівник – проф. Рудяков О. М.). 22 січня 2008 р. нагороджений Подякою Представництва Президента України в Криму. Відстоює погляди Кримської функціональної лінгвістичної школи (засновник – проф. О. М. Рудяков).

Сфера наукових інтересів: теорія номінації, функціональна семантика, ідеографічний опис лексики, теорія та практика лексикографії.

Курси, які викладає: «Сучасна російська мова (синтаксис)», «Історія мовознавства», «Російська діалектологія».

Сєгал Наталя Олександрівна, асистент кафедри російського, слов’янського та загального мовознавства.

У 2006 р. закінчила магістратуру факультету слов’янської філології та журналістики Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського за спеціальністю «російська мова та література». З 2006 по 2009 р. – навчання в денній аспірантурі при кафедрі міжмовних комунікацій і журналістики. У травні 2008 р. – участь у науково-методичному семінарі викладачів російської мови як іноземної в Державному інституті російської мови ім. О. С. Пушкіна (м. Москва).

У 2010 р. закінчила Інститут післядипломної освіти при Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського за спеціальністю «англійська мова та література». У 2011 р. планується захист кандидатської дисертації з проблем концептуальної лінгвістики.

Навчальні курси: «Основи теорії мовної комунікації», «Сучасна російська мова. Лексикологія. Фонетика (практ. курс)», «Новітні інформаційні технології у філології» тощо.

Сфера наукових інтересів: семантика, лексикографія, концептологія, політичний дискурс.

Звягіна Олена Степанівна, асистент кафедри російського, слов’янського та загального мовознавства.

У 1999 р. закінчила філологічний факультет Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського за спеціальністю «російська мова та література».

З січня по квітень 2002 р. – підвищення кваліфікації в Державному інституті російської мови ім. О.С. Пушкіна (м. Москва).

Сфера наукових інтересів: інтертекстуальність, текстологія, семантика.

Курси, які читає: «Історія російської мови (практ.)», Дісципліни вільного вибору: «Комунікативний аспект текстотворення».

Аспіранти кафедри

1. Азарова Вікторія Олександрівна (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Валєєва Л. В.).
2. Бессараб Надія Олександрівна (науковий керівник – доктор філологічних наук, професор Орехова Л. О.).
3. Купченко Олена Анатоліївна (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Валєєва Л. В.).
4. Лапшина Ольга Олександрівна (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Петров О. В.).
5. Філіппова Наталя Валеріївна (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Петров О. В.).

Монографії (2000-2010)

1. Сидоренко Е. Н., Сидоренко И. Я., Алиева В. Н. Производные предлоги и послелоги в современном русском и крымскотатарском языках. – Симферополь: Крымучпедгиз. – 2001. – 188 с.

2. Орехова Л.А. Кримська Іліада. Східна війна 1853-1854 рр. очима сучасників. Події, судження, долі (Симферополь, 2004; в соавторстве с Д.К.Васильевой, В.В.Ореховым, Д.В.Ореховым).

3. Орехова Л.А. Кастель-Приморский: история и судьбы в архивных документах. Гл.1-18 // Историческое наследие Крыма. – № 2-24. – Симферополь, 2002 – 2009.

4. Петров А. В. Гнездовой толково-словообразовательный словарь композитов. – Симферополь, 2003.

5. Хрестоматия теолингвистики / Chrestomatia teolingwistyki / ред. Гадомский А. К., Лапич Ч. – Симферополь: Универсум, 2008. – 352 c.

6. Дорофеев Ю. В. Функциональный анализ художественного текста. – Симферополь: РИО Таврического экологического института, 2004. – 152 с.

Підручники, навчальні посібники (2000-2010)

1. Бессонова Л. Е., Ничик Н. Н., Петров А. В., Петрова Л. А. Практическая лексикология русского языка: Учебное пособие / Под ред. А.В. Петрова. – Симферополь: ОАО «Симгортип», 2006. – 272 с.

2. Сидоренко Е. Н., Алиева В. Н. Производные предлоги и послелоги в русском и крымскотатарском языках // Учебное пособие. – Симферополь, 2000. – 120 с.

3. Сидоренко Е. Н. Морфология современного русского языка (части речи и контаминанты): Материалы к лекциям. В двух частях. – Симферополь: Крымучпедгиз, 2002 – 170 с.

4. Сидоренко Е. Н. Теоретические и практические материалы по морфологии современного русского языка. Учебно-методический комплекс в 5-ти частях – Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2005.

5. Сидоренко Е. Н. Учебный толково-грамматический словарь функциональных омонимов. Часть 1 (в соавторстве с И. Я. Сидоренко) (2006).

6. Гадомский А. К. Учебно-методическое пособие по введению в языкознание для студентов 1 курса филологического факультета. – Симферополь: Изд-во Таврического университета, 2000. – 48 с.

7. Гадомский А. К., Моря-Мицык Л. А. Фонетика современного русского языка. Практический курс для студентов филологических факультетов вузов. Издание второе, исправленное и дополненное. – Симферополь: Универсум, 2005. – 127 с.

8. Методические указания по подготовке курсовых, дипломных и магистерских работ / Сост. Чернобривец С. Г., Дорофеев Ю. В. – Симферополь: Изд-во ТНУ, 2006. – 23 с.

Дисертації, автореферати докторських (кандидатських) дисертацій (2009-2010)

1. Ли Же. Концепт толерантность в современном русском политическом дискурсе. Спец. 10.02.02 – русский язык. – Симферополь, 2009 (специализированный ученый совет К 52.051.08 ТНУ им. В. И. Вернадского). – 19 с.

2. Забашта Р. В. Функциональная идеография как способ описания лексики (на материале номинативных единиц со значением «лицо» в современном русском языке. Спец. 10.02.02 – русский язык. – Днепропетровск, 2009 (специализированный ученый совет К 08.051.05 ДНУ. им. О. Гончара). – 17 с.

3. Гафарова Р. И. Суффиксальные универбы русского языка: семантика, деривационные отношения. Спец. 10.02.02 – русский язык. – Харьков, 2009 (специализированный ученый совет К 64.053.05 ХНПУ им. Г. С. Сковороды). – 19 с.

Наукова конференція «Семантика та прагматика мовних одиниць у синхронії й діахронії» (.doc).)

Програма конференції.doc